Вегетативні утворення

Вегетативні утворення плодового дерева представлені різними видами пагонів і гілок, основне призначення яких забезпечувати збільшення розміру (об’єму) крони та поповнення її новими більш життєздатними гілками замість тих, що старіють.

Пагони — прирости стебла та його розгалужень доти, доки вони вкриті листям. Після опадання листя їх називають гілками. За силою росту та морфологічними особливостями пагони поділяють на видовжені (ауксибласти), яким притаманний сильний ріст, чітко виражені міжвузля, добре сформовані бічні бруньки, і вкорочені (брахібласти), довжина яких не перевищує кількох сантиметрів, а міжвузля настільки вкорочені, що розмежувати їх буває дуже важко.

За положенням у просторі розрізняють вертикальні (ортотропні) та горизонтальні (плагіотропні) пагони. За типом бруньок — вегетативні, у яких усі бруньки ростові, і генеративні, верхівкова брунька якої, а інколи й частина бічних — квітучі.

Рис. 19. Пагін (а) та однорічна гілка (б).

але відходять під гострим кутом і ростуть так само сильно, а інколи навіть сильніше за пагін продовження, тобто конкурують з ним за лідируюче положення на гілці.

Деяка частина бруньок може прорости в рік їх формування, коли друга половина літа та початок осені теплі й вологі. Такі пагони називають передчасними, літніми або Івановими. У кісточкових культур утворення літніх пагонів із прискорено дозріваючих бруньок — явище звичайне.

Волчки (волчкові, жирові, або водяні, пагони) — сильні вертикально ростучі пагони, зазвичай виникають на багаторічних гілках із запасних або адвентивних бруньок. На волчках бруньки розташовані розріджено, міжвузля значно довші, ніж на звичайних вегетативних пагонах, листки великі. З’являються волчки біля основи великих гілок після сильної обрізки, на вершині дугоподібно зігнутої гілки, а також після підмерзання. Здатність до волчкування залежить від сорту: дерева одних сортів утворюють масу волчків, інших — дуже мало.

Регенеративні пагони з’являються внаслідок порушення кореляції між надземною та підземною системами переважно в місцях обрізки, поломок гілок. Вони утворюються із сплячих і адвентивних бруньок. Ріст їх починається й закінчується пізніше, ніж у звичайних (весняних) пагонів. До цієї групи можна віднести й придаткові пагони, що виникають із додаткових бруньок, розташованих збоку основної, зі зачаточних утворень, наявних у річних кільцях, у місцях поранення та на коренях.

Пагони, що виникають із змішаних бруньок, разом із генеративними органами називають пагонами заміщення.

Пагони, які з’являються від кореня, носять назву коренепорослевих. На підземній частині таких гілок утворюються придаткові корені. Враховуючи, що плодове дерево зазвичай складається із підщепи та прищепи і що від підщепи йде дика поросль, коренепорослеві пагони слід видаляти, інакше вони можуть «заглушити» дерево. Крім того, на ріст таких пагонів витрачається дуже багато асимілятів, вологи, елементів мінерального живлення.

Особливу групу складають пагони потовщення. До них належать усі пагони, що утворюються на одно-дворічних рослинах у зоні майбутнього штамба дерева. Назва традиційна: у старих розсадниках такі пагони залишали рости протягом усього літа, щоб отримати якомога більше потовщення штамба.

Довжина пагона — важливий показник активності фізіологічних процесів, стану дерева та ефективності застосовуваної агротехніки — тісно пов’язана з перспективою плодоношення. Майже повне припинення росту пагонів свідчить про те,

Рис. 21. Волчки: а — на старій гілці; б — на горизонтальній гілці; в — після сильної обрізки; г — на вершині дуги; д — у місці сильного поранення; е — нижче місця підмерзання.

що незабаром різко знижуватиметься врожайність дерев, особливо якість плодів. Для орієнтування слід знати, що сильними вважають пагони, довжина яких понад 60 см для молодих і понад 40 см для плодоносних рослин; помірними — відповідно 50 см і 30 см; слабкими — менше ніж 40 см і 20 см. Подальше зменшення річних приростів гілок у довжину викликає необхідність термінових заходів із відновлення росту.

Рис 22. Пагони: а — заміщення на плодових сумках; б — регенеративні; в — коренепорослеві.