Обрізка — один з найдавніших прийомів догляду за плодовим деревом і ягідним кущем
Її почали застосовувати задовго до того, як навчилися підживлювати рослини елементами мінерального живлення та захищати від шкідників і хвороб. Перші згадки про обрізку датуються III століттям до нашої ери.

Обрізка — один з найдавніших прийомів догляду за плодовим деревом і ягідним кущем. Її почали застосовувати задовго до того, як навчилися підживлювати рослини елементами мінерального живлення та захищати від шкідників і хвороб. Перші згадки про обрізку датуються III століттям до нашої ери. Вказувалося, що, вирощуючи плодові дерева, слід видаляти сухі, гілки, які заважають росту та живленню. Уже в той час обрізку вважали радикальним засобом регулювання росту і плодоношення. Так, Колумелла — давньоримський філософ і великий знавець агрономії вважав, що догляд за садом — це «прохання», удобрення його — допомога, а обрізка — примус дерев плодоносити. Багато цікавого про щеплення та обрізку плодових дерев можна знайти у творах інших давньоримських філософів — Катона, Варрона, Плінія старшого.
Протягом багатовікової практики вдосконалювалася, відшліфовувалася техніка виконання обрізки, розроблялися нові прийоми регулювання росту і плодоношення. В результаті вже у середні віки за допомогою цього прийому навчилися створювати такі форми крони, які поєднували в собі високу декоративність з рясним урожаєм. І все-таки обрізка досі залишається одним із найскладніших питань агротехніки. Жоден із заходів з догляду за рослинами не викликає так багато суперечок і найбільш суперечливих суджень. Це, в загальному-то, зрозуміло. Велика кількість плодових культур, а всередині кожної велика кількість сортів, що відрізняються за характером росту та плодоношення, вже саме по собі передбачає різну реакцію рослин на видалення гілок або зміна їх положення в просторі і ролі в кроні. До того ж слід врахувати умови середовища, які з року в рік навіть в одній і тій же місцевості не залишаються постійними, стан рослин, зумовлений їх віком, особливостями експлуатації, реакцією на температурні умови, забезпеченістю елементами мінерального живлення, вологою тощо.
Істотний вплив на мету обрізки, а відповідно і на вибір засобів, мають економічні умови: вимоги до скорочення підготовчого періоду до плодоношення, кількісних і якісних показників врожаїв, собівартості виробництва продукції, скороченню витрат ручної праці та підвищенню рівня механізації трудомістких процесів. Все це змушує постійно шукати найбільш раціональні форми крон і способи обрізки, що відповідають сучасним вимогам виробництва і дозволяють максимально проявити потенційні можливості рослин. Саме тому сучасне плодівництво налічує вже не десятки, а сотні різних форм формування, які відрізняються зовнішніми габаритами, структурним складом, видом ростових і плодових утворень, способами регулювання росту та плодоношення, пристосованістю до певної конструкції насаджень.
Слід пам'ятати, що чим інтенсивніша форма крони, тобто чим менше в ній багаторічних гілок і чим частіше плодоносні гілки замінюються на нові, більш схильні до плодоношення, тим менший простір відведено кроні кожного дерева і вищі вимоги до кількості та якості плодів, що отримуються з кожного квадратного метра площі, зайнятої проекцією крони, тим жорсткіші вимоги до своєчасного і якісного виконання всіх робіт, передбачених технологією.
Необхідно враховувати, що обрізка — це лише одна зі складових частин загального комплексу заходів з догляду за рослинами, яка не може замінити ні мінеральне живлення, ні водопостачання, ні інші агротехнічні прийоми. Найкраща обрізка, застосована на низькому агротехнічному фоні, може виявитися малоефективною, а в ряді випадків марною або навіть шкідливою. З іншого боку, жоден з існуючих агротехнічних прийомів не здатний замінити обрізку. Правда, за хорошого догляду за ґрунтом, забезпеченості рослин вологою та елементами мінерального живлення в достатній кількості деякий час можна обійтися без обрізки і навіть отримувати гарні врожаї. Однак незабаром у одних рослин крони утворюють витягнуту мітлу з оголеними гілками, у інших занадто рано починається загущення по периферії та оголення в глибоких ділянках. Якщо своєчасно не регулювати ріст і плодоношення, дерева рано починають давати врожаї періодично, якість плодів різко погіршується зимостійкість дерев послаблюється. Внаслідок нерівномірного росту гілок утворюються гострі розвилки, що призводить до ослаблення міцності крони та розломів.
Правильна і своєчасна обрізка на фоні гарної загальної агротехніки сприяє більш ранньому початку та швидкому наростанню плодоношення, отриманню щорічних оптимальних для даного сорту врожаїв, покращенню якості плодів, підвищенню морозостійкості дерев, зручності проведення робіт при самій обрізці, обробці проти шкідників і хвороб, збиранні врожаю, а також раціональному використанню площі та простору саду.
Природно, жоден з посібників не в змозі охопити все різноманіття можливих варіантів при практичному виконанні обрізки. Тому ми прагнули насамперед викласти загальні закони формування крон і обрізки, показати найбільш типові приклади, призначення яких допомогти садівнику навчитися самостійно орієнтуватися в кожному конкретному випадку.
Враховували ми і те, що садівники — народ творчий. У будь-яку систему формування та обрізки, у будь-яку конструкцію саду, якими б вони не здавалися досконалими, садівник прагне внести свої зміни, спрямовані на спрощення способів досягнення поставленої мети, збільшення врожайності та покращення якості плодів, а також підвищення рівня використання плодовим деревом займаної площі, сонячної енергії, елементів мінерального живлення і вологи. Через форму та структуру крони можна легко впливати на кінцевий результат — урожай у межах, верхні кордони яких йдуть у нескінченність. В одному з розділів альбому приводяться деякі останні розробки, які оцінені авторитетною експертизою як винаходи. Познайомтеся і з ними. Можливо, вони дадуть вам імпульс для власної творчості.
Рис. 1. Мітелка з оголеними гілками.

Рис. 2. Сильне загущення, гострі кути, відмирання гілок.

Рис. 3. Переміщення продуктивного полога на периферію.

Рис. 4. Розлом дерева.

Джерело:
Кудрявець Р. П.
Обрізка плодових дерев і ягідних кущів: Альбом. — К.: Агропромиздат, 1991. — 224 с.: іл.